АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

Статтею 43 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VI (далі за текстом – Закон) визначено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до Закону, члени комітету з конкурсних торгів замовника (генерального замовника) несуть відповідальність згідно із законами України.

Правові засади функціонування діяльності комітету з конкурсних торгів затверджено статтею 11 Закону. Так, згідно з пунктом 5 цієї статті рішення комітету з конкурсних торгів оформляється протоколом, який підписується усіма членами комітету, присутніми на засіданні комітету з конкурсних торгів. У разі відмови члена комітету підписати протокол про це вказується у протоколі із зазначенням причин відмови.

При цьому голова комітету з конкурсних торгів організовує роботу комітету і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій, а інші його члени – відповідальність за прийняті ними рішення.

Разом з тим, статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні порушення (далі за текстом – КУпАП) передбачено притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб за порушення законодавства при здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти:

- здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур;

- застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, в тому числі оформлення документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації) з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій) не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), що міститься у документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), укладення з учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти за цінами і обсягами, які не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації);

- не оприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до вимог законодавства, неподання в установленому порядку звіту про результати здійснення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг, відображення недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення зазначеної процедури;

- не проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель відповідно до вимог закону;

- ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом, тощо.

Відповідно до вимог статті 255 КУпАП протоколи про адміністративне правопорушення за статтею 164-14 КУпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Державної контрольно-ревізійної служби України, на які покладено функції державного нагляду (контролю) у сфері прок’юременту.

Безпосередньо ж протоколи за даною категорією справ розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (стаття 221 КУпАП).

Таким чином, у разі прийняття комітетом з конкурсних торгів рішень, які можуть бути кваліфіковані як правопорушення, склад якого передбачено статтею 164-14 КУпАП, адміністративну відповідальність несуть всі члени комітету, що проголосували за зазначене рішення.

На це є й пряме посилання у наказі ГоловКРУ України від 12.03.2009 № 52 «Про затвердження Порядку оформлення органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні матеріалів про адміністративні порушення» - у разі вчинення адміністративного правопорушення кількома особами протокол складається стосовно кожної з таких осіб.

За порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти законодавством встановлена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу, що становить від трьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 1) та від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів у разі повторного (протягом року) аналогічного правопорушення.