Енергозбереження:програми є - результату немає


   Перспективність та актуальність питання енергозбереження обумовлені загальносвітовою тенденцією, екологічними пріоритетами, постійним зростанням вартості паливно-енергетичних ресурсів. У таких умовах все більшого значення набувають енергозберігаючі технології та організаційно-економічні методи їх реалізації на всіх етапах розвитку економіки. Упродовж останніх років спостерігається складне становище з постачанням, трансформацією та споживанням енергоресурсів, що призводить до надмірних витрат енергії як у виробництві, так і в побуті. Ось чому постійної уваги потребують проблеми енергозбереження. Саме цим і було зумовлене проведення державного фінансового аудиту КРУ в Одеській області.

   Дослідженню підлягали проблеми, пов'язані з визначенням рівня та доцільності витрачання бюджетних коштів, потреби у фінансуванні програми, відповідність фактичних обсягів плану фінансування, вивчалися питання організаційного та технічного забезпечення, ефективності схеми управління та внутрішнього контролю. Результати аудиторського дослідження засвідчили, що кошти державного та місцевого бюджетів, скеровані на реалізацію заходів програм Одеської області (обласної, міської), не забезпечили ефективного виконання завдань бюджетної програми. На те, що не було в повному обсязі досягнуто виконання запланованих цілей, негативно вплинула, найперше, недосконалість нормативно-правової бази з питань енергозбереження, що не дозволяє залучати наявні фінансові резерви для проведення енергозберігаючих заходів.

   Через відсутність правових підстав функціонування механізму економічного стимулювання необхідно внести зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у частині заборони віднесення на валові витрати спожитих понад норми паливно-енергетичних ресурсів. Законодавчо та нормативно не визначені поняття і критерії оцінки енергетичної ефективності, відсутні закони щодо стимулювання діяльності з енергозбереження, відсутні дійовий механізм щодо здійснення моніторингу даних енергетичних паспортів для можливості створення інформаційної бази даних про стан використання та резерви економії ресурсів та створення сприятливих умов для розробки заходів з енергозбереження на перспективу.

   Чинна на сьогодні програма з енергозбереження в Одеській області, яка ухвалена багато років тому, й досі не конкретизована, терміни виконання заходів та обсяги фінансування приймалися на п'ять років (наприклад, 2005-2010 роки). Заходи програми не виконані. Через її невиконання у попередні роки вона фактично втратила відповідність реаліям сьогодення і потребує перегляду та корегування. Жодна з галузевих та місцевих програм у сфері альтернативних джерел енергії до уповноваженого органу виконавчої влади з енергозбереження не подавалася та не погоджувалася. Не розроблено економічного механізму залучення інвестицій у сфері енергозбереження та проектів відповідних актів з цього питання. Так, головне управління промисловості та розвитку інфраструктури Одеської облдержадміністрації не володіє повною інформацією щодо виконання результативних показників програми, оскільки не отримало від виконавців звітності. На рівні районних адміністрацій не розроблені програми з енергозбереження у зв'язку з відсутністю підрозділів з енергозбереження. Не існує внутрішнього механізму обліку показників у розрізі галузей та районів області, що не дає змоги проаналізувати загальні показники програми.

   Обласний фонд енергозбереження, який мав існувати як фінансовий орган для зосередження грошових коштів з метою стимулювання енергозбереження шляхом надання конкретним підприємствам пільгових кредитів, субсидій та дотацій, на сьогодні не створений. Тобто, очікувати на серйозні, якісні результати з економії ресурсів просто неможливо.

   Об'єктами дослідження фахівцями КРУ були підприємства, які отримували бюджетні кошти на енергозберігаючі заходи за період 2005-2006 років та І півріччя 2007 року, а саме: науково-дослідний інститут холодильної техніки і технології "Агрохолод", концерн "Одесаагрогаз" та ТОВ "Одеський завод автономного опалювального обладнання".

   Контролери встановили, що НДІ "Агрохолод" з 846 тисяч бюджетних коштів на створення науково-технічної продукції використав 218,55 тисячі гривень, або лише 25,8 відсотка від загальної суми. При цьому 124,06 тис. грн. (14,7%) було використано на проведення ремонту будівлі інституту, 29,95 тис. грн. (3,5%) - на придбання оргтехніки, 17,28 тис. грн. (2,04%) - на оплату штрафних санкцій, що не передбачено паспортом бюджетної програми, 456,16 тис. грн. (53,9%) - на виплату зарплат та інших виплат, зокрема видатків на відрядження, витрат на зв'язок, електроенергію, водопостачання тощо. Таким чином, роботи з виготовлення науково-технічної продукції, за умови стовідсоткового бюджетного фінансування, не завершені й до нині.

   Цільова програма оснащення у 2004-2006 роках бюджетних установ міста та житлового фонду Одеської міської ради засобами обліку споживання теплової енергії не виконана, лічильники тепла встановлені не в повному обсязі, що унеможливлює здійснення всіх необхідних заходів контролю за спожитою енергією. За відсутності контролю за спожитою енергією неможливо проконтролювати перевитрати чи економію енергоносія.

   Слід визначити наявність і значних перешкод, які стримують масштабне використання в області енергії поновлюваних джерел. Насамперед, це відсутність стабільної інвестиційної бази та нормативно-законодавчої системи стимулювання, сервісної інфраструктури, брак досвіду з експлуатації нового обладнання. Масштабному поширенню нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії повинно передувати вивчення ресурсів та утворення кадастрів різних поновлюваних джерел енергії, оцінка економічно доцільних обсягів енергозбереження за рахунок таких ресурсів.

   Необхідно відзначити, що в досліджувальному періоді міжнародні фінансові інвестиції на заходи енергозбереження не залучалися. Недостатність власних обігових коштів підприємств, зависока вартість запропонованих для впровадження енергозберігаючих заходів та обмежене фінансування стримує процес їх впровадження, тому лише незначна частина їх знаходить своє застосування, що не сприяє підвищенню ділової активності підприємств у сфері впровадження енергоефективних обладнань та технологій.

   За результатом аудиторського дослідження КРУ в Одеській області розроблено та надано конкретні пропозиції на рівні Міністерства палива та енергетики України, на рівні Одеської облдержадміністрації та територіального управління Держінспекції з енергозбереження в Одеській області. Зокрема, необхідно створити інформаційну базу для здійснення оптимального нормування питомих витрат, затвердити концепцію розробки нової обласної програми з енергозбереження, ввести в дію розроблену обласну Програму з енергозбереження в І півріччі 2008 року, створити обласний фонд з енергозбереження та єдиний інформаційний центр для обєднання всіх завершених та впроваджених проектів і технічних рішень. На рівні територіального управління Державної інспекції з енергозбереження необхідно звернутися до адміністрацій міст районного значення, міст обласного значення, районів (крім районів у містах) з ініціюванням впровадження в складі адміністрацій підрозділів з питань енергозбереження, а також прийняти спільне розпорядження з облдержадміністрацією щодо створення внутрівідомчої комісії на кожному підприємстві для обов'язкової щорічної перевірки правильності нормування та використання питомих витрат підприємства для подальшого опрацювання даних територіальним управлінням Держінспекції з енергозбереження.

   Ольга Баку, заступник начальника відділу аудиту бюджетних програм,

   газета "Чорноморські новини", 29 вересня 2007 року, №106 (20711).

Повернутись