Одним з найважливіших завдань соціальної політики держави є здійснення заходів, спрямованих на реалізацію конституційних гарантій громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним громадянам.

   З метою поліпшення рівня життя малозабезпечених та інших соціально не захищених одеситів, які перебувають на обліку в управлінні соціального захисту населення та праці, для забезпечення потреби у хлібобулочних виробах на рівні встановлених урядом натуральних норм споживання, Одеська міська рада у 2003 році впровадила муніципальну програму "Дешевий хліб". Головна її мета - надання адресної допомоги малозабезпеченим громадянам шляхом видачі пластикових чіп-карток на придбання хлібобулочних виробів за зниженою ціною та надання цільової дотації для компенсації видатків, пов'язаних з продажем хліба "Білого" першого сорту та "Одеського житнього" в муніципальній роздрібній торговельній мережі.

   Міська рада щорічно виділяє з бюджету кошти на фінансування відповідних заходів.

   Враховуючи соціальне значення цільової програми "Дешевий хліб", для визначення її результативності, надання пропозицій щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів на її втілення, відділ аудиту бюджетних програм КРУ в Одеській області провів державний фінансовий аудит "Ефективність використання коштів міського бюджету міста Одеси на бюджетну програму "Дешевий хліб" за 2003-2006 роки". Основними об'єктами дослідження були головний розпорядник коштів бюджетної програми - управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради та ВАТ "Одеський коровай".

   Результати аудиту засвідчили високу пріоритетність програми у соціально-економічній площині. За 2003-2006 роки на її забезпечення спрямовано 13053,5 тис. грн., що становить 92% від плану. Однак основної мети не досягнуто. Стан задоволення потреб малозабезпечених громадян у хлібобулочних виробах до рівня натуральних норм споживання має тенденцію до зменшення. У 2006 році фактично було задоволено лише 73% малозабезпечених громадян, що на 27% менше, ніж у 2004 році.

   Категорія жителів територіальної громади, в інтересах яких реалізується цільова програма, - соціально не захищені громадяни, які обслуговуються структурними підрозділами управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради. За даними Головного управління статистики, в Одеській області мають право отримувати адресну допомогу 50869 осіб. Фактична кількість малозабезпечених громадян, які стоять на обліку (за даними 2006 року) складає 20901 осіб, тобто тільки 41 відсоток від тих, хто має право отримувати адресну допомогу. Згідно з результатами проведеного анкетування, з 800 опитаних громадян міста 738 осіб вважають себе малозабезпеченими, тобто 92 відсотки. З них перебувають на обліку в управлінні і є власниками карток на отримання хлібобулочних виробів тільки 57відсотків.

    Через відсутність належного програмного забезпечення та взаємодії з Пенсійним фондом міста втрачено контроль за розміром середньомісячного доходу громадян. Внаслідок недосконалого механізму формування потреб не всі підопічні управління соцзахисту та праці отримали картки, не досягнуто очікуваних результатів згідно з ст.46 Конституції України у частині рівних прав громадян на соціальний захист.

   Через недофінансування програми за період з 2003-2006 роки мало імущі недоотримали 94337 хлібин.

   Незважаючи на те, що планом дій за програмою на кожен рік передбачено розширення мережі спеціалізованих магазинів, кількість задіяних торговельних підприємств поступово зменшується, що в свою чергу, призводить до збільшення відстані між магазинами, в яких розташовані термінали продажу. Так, за період 2003-2006 років фактична кількість торговельних точок зменшилась з 85 до 43 магазинів, тобто майже наполовину. Площа розмежування поступово зростає, що призводить до неякісного надання послуг населенню, а йдеться, насамперед, про інвалідів, літніх та хворих людей. Опитування свідчить, що 51% громадян не задоволені кількістю спеціалізованих магазинів і вважають головною проблемою недостатню кількість муніципального хліба у роздрібній мережі, особливо "Білого" (пшеничного), 44% громадян незадоволені якістю хліба.

   За весь період дії програми не було здійснено належного програмного забезпечення, а саме: персоніфікованого обліку малозабезпечених осіб, обліку трансакцій, відсутнє опломбування терміналів головним розпорядником бюджетних коштів. У разі відсутності електроенергії термінали не працюють, в результаті чого люди не мають можливості придбати хлібобулочні вироби за допомогою карток і вимушені або чекати подачі електроенергії, або приходити іншим разом.

   Варто також підкреслити, що управління соціального захисту населення та праці за весь період дії програми не звернулося до інспекції з контролю за цінами в Одеській області щодо здійснення перевірки ВАТ "Одеський коровай" стосовно підтвердження відпускної ціни соціального хліба, від якої залежить розмір дотації.

   Так, аудиторською групою було встановлено: якби ВАТ "Одеський коровай" використовувало у виробництві хліба борошно Куліндоровського КХП та економно розподіляло непрямі витрати на всі види виробничої діяльності, то можна було б знизити собівартість хліба "Білого" на 0,16 грн. за кілограм, а "Одеського житнього" - на 0,08 гривні. Оскільки ВАТ "Одеський коровай" є своєрідним орієнтиром ціноутворення для всіх виробників хліба в Одеській області й отримує бюджетні кошти, то йому необхідно проводити тендери на закупівлю борошна, що, в свою чергу, є додатковим резервом для подальшого стримування зростання цін на соціальні сорти хліба.

   За результатами аудиторського дослідження КРУ в Одеській області розроблено та надано конкретні пропозиції учасникам дослідження.

   О.В. Баку, заступник начальника відділу аудиту бюджетних програм КРУ в Одеській області.

   Газета "Чорноморські новини",

   28 липня 2007 року, №81-82 (20686-20687).

Повернутись