ПРОФЕСІЙНО І БЕЗ ІНТРИГ
Наша редакція регулярно знайомить читачів з результатами роботи Контрольно-ревізійного управління в Одеській області, головним завданням якого є системний незалежний і оперативний контроль над витрачанням бюджетних коштів державними підприємствами та організаціями. Сьогодні ми розмовляємо з начальником управління Олександром Карабановим.
- Олександре Вікторовичу, сьогодні перед контрольно-ревізійною службою поставлено завдання: змінити пріоритети і методи роботи. Що це означає?
- Безумовно, ми, як і раніше, будемо виявляти будь-які порушення фінансової дисципліни, а також зобов’язувати порушників робити все для виправлення ситуації. Але слід усвідомити: якщо порушення сталися, цілком повернути державі втрачене не вдасться. Тому завдання КРУ – попереджати зловживання бюджетними коштами і державним майном. Так, йдеться про принципову перебудову діяльності нашої служби. Тепер основним її напрямом будуть превентивні заходи, попередній контроль.
- Але ревізорам напевно раді не скрізь…
- Все залежить від професійного рівня наших співробітників, їхньої наполегливості, уміння працювати з людьми. Ревізорів не дуже часто зустрічають доброзичливо, як кажуть, з розчиненими навстіж дверима. Буває і таке, що намагаються перешкоджати проведенню аудиту або ревізії.
Зі зміною керівництва в Одеській облдержадміністрації ми одержали серйозну підтримку. На одній з нарад губернатор Едуард Матвійчук звернув увагу керівників різних рівнів на неприпустимість перешкоджання ревізорам у здійсненні ними своїх службових обов’язків.
- На яких підприємствах Ваші співробітники здійснюють оперативний контроль?
- Працюємо на 5 держпідприємствах. Це ДП «Іллічівський морський торговельний порт», ДП «Одеський морський торговельний порт», ДП «Морський торговельний порт «Южний», ДП «Одеська залізниця», ВАТ «Одеський припортовий завод». Наші співробітники постійно стежать за оборотом фінансових і матеріальних ресурсів. Протягом року щодня переглядають платіжні документи і договори, відстежують правильність проведення тендерних процедур, висловлюють керівникам підприємств свої зауваження і пропозиції.
- Олександре Вікторовичу, у Вас багатий досвід держслужбовця. Вам довелося працювати і у структурі МВС, і у Державній податковій службі. Якщо порівняти, де складніше?
- Скрізь своя специфіка. Але для мене за духом ближча робота ревізора. Вона змушує наполегливіше працювати над собою. Ревізор – це більше покликання, ніж професія. Працівник КРУ повинен бути інтелектуалом, який володіє різними знаннями. І ще розумітися на психології. До нас на службу приходять молоді люди без досвіду роботи, просто зі студентської лави. Тільки через два-три роки, завдяки старшим колегам – досвідченим працівникам, вони стають справжніми ревізорами. А взагалі, головне для будь-якого колективу – це здоровий морально-психологічний клімат, без інтриг і недоброзичливості.
- Ваша робота залишає не дуже багато вільного часу. Як реагує на це Ваша сім’я?
- Шкода, що приділяю їй мало уваги. Іду з дому рано, приходжу пізно. Але я все-таки намагаюся допомагати дружині у вихованні дітей. У мене два сини – Святослав і Євген. Старший, Святослав, закінчує юридичну академію. Хоче стати адвокатом. Молодший – ще школяр, перейшов у шостий клас. Іноді із синами їжджу до моря. У кожного з нас є свій велосипед. От ми й катаємося. Ще хлопці захоплюються великим тенісом. А от у мене на це часу не вистачає…
- Мені відомо, що Ви спортивний уболівальник. Яким видам спорту Ви віддаєте перевагу?
- Із задоволенням дивлюся футбол. Подобається бокс. До речі, в нашому управлінні відмінна футбольна команда. Та й взагалі ставлення до спорту досить активне. Щочетверга наприкінці робочого дня багато працівників йдуть до спортзали.
- У КРУ в Одеській області є свої підшефні дитячий притулок і дитячі відділення деяких медичних закладів регіону. Виходить, е роботою єдиною?
- Зізнатися, за складом характеру я небайдужа людина. Старі й діти, що залишилися без батьківської опіки, які страждають на тяжкі захворювання, викликають особливе співчуття. Хочеться допомогти їм, щоб вони хоч трохи пораділи. Ми періодично закуповуємо для них все найнеобхідніше, включаючи фрукти і солодощі. Зараз, на прохання головлікаря протитуберкульозного диспансеру, для дітей з дитячого відділення плануємо привезти кілька комп’ютерів. Діти там перебувають фактично в ізоляції, а робота на комп’ютері зможе їх і розважити, і зайняти.
- Кожна людина зазвичай щось планує для себе, про щось мріє. Розкриєте свої плани?
- Є в мене давня мрія – до своєї юридичної освіти додати ще й економічну. Та головне – щоб постійно зростав авторитет нашого управління. А він залежить від результатів роботи КРУ, професіоналізму, шанобливого ставлення і до себе самих, і до оточення.
Газета «Одеські вісті»,
24 червня 2010 року,
№66 (4048).