Серед читачів нашої газети багато працівників бібліотек, сільських клубів, музеїв, інших закладів культури. Часто ви, наші шановні передплатники, надсилаєте нам листи із запитаннями, які стосуються вашої професійної сфери. Сьогодні на кілька з таких запитань люб'язно погодилася відповісти Світлана Мишевська, начальник відділу контролю у сфері культури та інформації КРУ в Одеській області.

   - Трапляється, що на момент ревізії у закладі культури є особисті речі працівників чи майно інших закладів: магнітофони, телевізори, різні матеріальні цінності. Як ці речі будуть враховані при ревізіях та перевірках? Що порекомендувати у такому випадку?

   - Справді, чи не кожен керівник знає, що під час ревізій господарської діяльності, як контрольно-ревізійними, так і іншими організаціями, можуть виникнути певні непорозуміння щодо власності майна. Під час проведення ревізій здійснюються контрольні інвентаризації, під час яких контролери обов'язково звертають увагу на наявність у приміщеннях установи матеріальних цінностей, що не числяться на балансі. Такими можуть бути особисті речі, обладнання тощо. Якщо ці матеріальні цінності не оформлені належним чином, контролери наполягають на тому, щоб вони були зараховані на баланс закладу.

   Для того, щоб запобігти додаткових пояснень з цього приводу рекомендуємо скористатися документами, які розроблені згідно з вимогами пункту 1.19 "Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу", затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30 жовтня 1998р. № 90, а саме: необхідно завчасно скласти Опис цінностей, які не належать установі, але є в її розпорядженні. До такого опису додається Договір про прийняття на тимчасове відповідальне зберігання цінностей від приватних осіб (організацій, установ).

   Завчасне оформлення таких документів допоможе керівникам уникнути непорозумінь з контролюючими органами під час проведення інвентаризації.

   - Чи встановлюються фіксований розмір оплати за навчання у державних школах естетичного виховання дітей, а чи він може переглядатися впродовж одного навчального року?

   - Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25.03.97р. №260, розмір оплати батьками за навчання дітей у державних школах естетичного виховання у районах області фіксовано визначається один раз на рік дирекцією цього закладу за погодженням з органами місцевої виконавчої влади.

   - Працівники яких професій закладів культури підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, і де проводяться такі огляди?

   - Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 23.05.2001р. №559 із змінами, у закладах культури (театри, цирки, клуби, будинки культури тощо) обов'язковим профілактичним медичним оглядам підлягають: гримери, костюмери, працівники, які обслуговують відвідувачів.

   Також у навчальних закладах, крім вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації: керівники, їх заступники, педагогічні працівники, медичний персонал, працівники харчоблоків, спеціалісти, які беруть участь у навчально-виховному процесі, технічний персонал, учні перед проходженням виробничої практики на об'єктах.

   Обов'язкові медичні огляди проводяться в лікувально-профілактичних закладах за місцем проживання або за місцем роботи. Для проведення обов'язкових медичних оглядів за погодженням з роботодавцем можуть організовуватися виїзні бригади спеціалістів.

   - Які існують норми обслуговування службових приміщень у закладах культури? І чи зобов'язана прибиральниця, скажімо, мити вікна?

   - Норми прибирання службових приміщень передбачено збірником "Нормативи чисельності робітників , зайнятих обслуговуванням громадських будинків". Згідно з цими нормами, прибиральник службових приміщень виконує сухе і вологе підмітання і миє підлогу. Також протирає (миє) стіни, віконні рами і шибки та виконує інші роботи, перелік яких обговорюється при прийнятті на роботу.

   Норми обслуговування на зміну (йдеться про квадратні метри) залежить від коефіцієнта заставленості приміщення. Так, норма обслуговування на прибиральника службових приміщень на зміну за коефіцієнта заставленості до 0,2 становить 560 м. кв., від 0,21 до 0,40 - 480 м. кв., від 0,41 до 0,60 - 400 м. кв., понад 0,60 - 320 м кв. Норма обслуговування залу засідань (нарад) за коефіцієнта заставленості від 0,41 до 0,60 становить 770 м. кв., а за коефіцієнта понад 0,60 - 600 м. кв. Норма обслуговування вестибюлів, коридорів за коефіцієнта заставленості до 0,20 становить 1110 м. кв, а від 0,21 до 0,40 - 960 м. кв. Норма обслуговування сходів за коефіцієнта заставленості до 0,20 становить 730 м. кв.

   Норма обслуговування туалету жіночого на зміну становить 200 м. кв., а чоловічого - 185 м. кв., душової кімнати - 300м.кв. Під час розрахунку норм обслуговування туалетів беруть таку кількість санітарно - технічного обладнання: для жіночих туалетів - три унітази і дві раковини, для чоловічих туалетів - три унітази, три пісюари і дві раковини. У разі збільшення кількості обладнання на одне найменування норма обслуговування множиться на коефіцієнт 0,98; у разі зменшення кількості обладнання на одне найменування норма обслуговування множиться на коефіцієнт 1,02.

   Зазначені вище норми обслуговування встановлено на основі міжгалузевих нормативів часу на прибирання службових і культурно-побутових приміщень з урахуванням переліку робіт і періодичності їх виконання.

   Світлана Мишевська, начальник відділу контролю у сфері культури та інформації КРУ в Одеській області, Газета "Чорноморські новини",

   3 листопада 2007 року, №120 (20725).

Повернутись