Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і вводиться в дію з 1 квітня 2010 року. 11 червня 2009 року Верховною Радою України окрім Закону України "Про засади запобігання

та протидії корупції" від 11.06.2009 р. №1506-УІ прийнято також Закон України "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень" від 11.06.2009 р. №1507-УІ та Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" від 11.06.2009 р. №1508-УІ, а 22 липня 2009 року в газеті "Урядовий кур'єр" опубліковано ці закони (набирають чинності з 01.04.2010 року). Зазначеним законодавством встановлені нові правила у запобіганні та протидії корупції, які покликані забезпечити активну протидію корупційним проявам та посилити відповідальність за

вчинення корупційних правопорушень. Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції"

Кабінету Міністрів України доручено забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених

цим Законом. 8 грудня 2009 року відбулося засідання Уряду, на якому ухвалено 14 нормативно-правових актів

задля запобігання та протидії корупції та посилення протидії хабарництву. У газеті "Урядовий кур'єр" від 12 та 15 грудня 2009 року опубліковані перші три постанови

Кабінету Міністрів України із зазначених питань, а саме: -Bід 08.12.2009 р. №1315 "Про затвердження Порядку накопичення та оприлюднення інформації

про юридичних осіб, притягнутих до відповідальності за корупційні правопорушення"; -від 08.12.2009 р. №1336 "Про затвердження Порядку інформування громадськості про результати роботи у сфері протидії корупції"; - від 08.12.2009 р. №1338 "Про заходи щодо посилення протидії

корупції". В Законі України "Про засади запобігання та протидії корупції" від 11.06.2009 р. №1506-УІ визначено значення таких термінів, як близькі особи, конфлікт інтересів, корупційне правопорушення, корупція та неправомірна вигода. Слід відмітити, що поняття «корупція» у значенні цього Закону визначено як використання особою наданих

їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди такій особі або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою

схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей.

Розширено коло суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Зокрема, крім осіб, уповноважених

на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування та прирівняних для цілей цього Закону до них осіб, до суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення віднесено:

- особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків в юридичних особах, а також фізичні особи - підприємці;

- посадові особи юридичних осіб, фізичні особи - у разі одержання від них особами, уповноваженими на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування та прирівняних для цілей цього Закону до них осіб або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди;

- юридичні особи - у визначених Законом випадках.

Розширено також коло обмежень, спрямованих на запобігання та протидію корупції. Так, особам, уповноваженим на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування та прирівняних для цілей цього Закону до них осіб; особам, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особам, спеціально уповноваженим на виконання таких обов'язків в юридичних особах, а також фізичним особам – підприємцям забороняється:

1) використовувати своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі:

а) неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

б) неправомірно сприяти призначенню на посаду особи, яка не має переваг перед іншими кандидатами на цю посаду;

в) неправомірно втручатися в діяльність інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;

г) неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків;

2) займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту, що здійснюються в позаробочий час) безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом;

3) входити, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено законом;

4) відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої передбачено законом, надавати недостовірну чи не в повному обсязі інформацію.

Також, фізичним та юридичним особам забороняється здійснювати фінансування органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, у тому числі надавати їм матеріальну та/або нематеріальну допомогу, безоплатно виконувати роботи, надавати послуги, передавати кошти та інше майно, крім випадків, передбачених законами та чинними міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

Обмеження щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування та прирівняних для цілей цього Закону до них осіб, зберігаються протягом двох років після їх звільнення з посад або припинення ними в установленому порядку діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, органів місцевого самоврядування, за умови якщо обов'язки цих осіб на новій посаді у приватному секторі безпосередньо пов'язані з функціями, які виконували особи, перебуваючи на попередній посаді.

Органи державної влади або органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права, юридичні особи, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, не можуть надавати юридичним особам, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, кошти і майно протягом п'яти років з дня набрання рішенням суду законної сили.

Введено обмеження щодо роботи близьких осіб. Зокрема, близькі особи:

- Президента України, Голови Верховної Ради України та його заступників, Прем'єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України, Голови Національного банку України, Голови Рахункової палати України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Верховної Ради АР Крим, Голови Ради міністрів АР Крим;

- державних службовців;

- посадових осіб місцевого самоврядування;

- військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань;

- суддів Конституційного Суду України, професійних суддів;

- осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;

- посадових осіб і працівників органів прокуратури, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби;

- посадових та службових осіб інших органів державної влади;

- посадових осіб юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету;

- членів окружних/територіальних та дільничних виборчих комісій,

не можуть мати в безпосередньому підпорядкуванні або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, та прирівняні для цілей цього Закону до них особи можуть приймати особисті подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, за умови, що вартість одного подарунка не перевищує розміру однієї податкової соціальної пільги.

Законом встановлено вимоги щодо прозорості інформації у приватній сфері (стаття 14). Зокрема, не є конфіденційною та не може становити комерційну або банківську таємницю інформація про:

1) розміри, види благодійної та іншої допомоги, що надається фізичним та юридичним особам чи одержується від них особами, уповноваженими на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування та прирівняними для цілей цього Закону до них особами;

2) розміри, види винагороди, що одержують вищезазначені особи, а також правочини, пов'язані з одержанням подарунків цими особами або близькими їм особами;

3) працевлаштування, виконання робіт, надання послуг за цивільно-правовими угодами близьким особам вищезазначених осіб, якщо інше не передбачено законом.

За вчинення корупційних правопорушень особи притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової або дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.