ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ

17.08.2009 № 11360/13/12-09

У Державному комітеті України із земельних ресурсів опрацьовано лист від 11.06.2009 № 06-07-17/4527 та повідомляється.

Згідно з пунктом 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які піддягають відшкодуванню» відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом. - у міру їх фактичного надання.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 зазначеного Порядку у разі повернення сільськогосподарських і лісових угідь, наданих у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, менш цінними розмір втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва визначається як різниця між розмірами втрат цих угідь.

Згідно зі статтею 209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах: Автономній Республіці Крим, обласним радам - 25 відсотків; районним радам - 15 відсотків; міським, сільським, селищним радам - 60 відсотків, міським радам Києва та Севастополя - 100 відсотків.

Кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються виключно на освоєння земель для сільськогосподарських і

лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою. Використання цих коштів на інші цілі не допускаєтеся.

Відповідно до абзацу шостого статті 52 Закону України «Про охорону земель» роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено фунтовий покрив, а роботи з нанесення знятої ґрунтової маси на малопродуктивні землі здійснюються за бажанням власників або землекористувачів, у тому числі орендарів, цих земельних ділянок за їх рахунок.

Згідно з частиною 4 статті 55 Закону України «Про охорону земель» за
рахунок місцевих бюджетів здійснюються: реалізація заходів регіональних
програм використання та охорони земель; освоєння земель для
сільськогосподарських і лісогосподарських потреб; поліпшення
сільськогосподарських і лісогосподарських угідь; виконання робіт щодо
відновлення земель, якщо це відбулося не з вини власників і користувачів
земельних ділянок; будівництво та реконструкція протиерозійних,
гідротехнічних, і протизсувних споруд, меліоративних систем відповідно до
закону; реалізація заходів щодо охорони земель навколо об'єктів поводження з відходами, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення,
утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів, які перебувають
у власності територіальних громад; економічне стимулювання впровадження
заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості
грунтів відповідно до регіональних програм; здійснення інших заходів щодо
охорони земель.

Виходячи з вище наведених норм законодавства, зменшення сум втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, шляхом врахування витрат на проведення суб'єктами господарювання майбутньої рекультивації земель, які повинні проводитись безпосередньо за рахунок фізичних чи юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив с необґрунтованим.

Заступник Голови С.В.Бєльчик